Перейти до вмісту
Обране

Калькулятор тренувальних темпів бігу

Оновлено:

Вкажіть результат нещодавнього забігу (від 1 милі до марафону) або свій поточний пороговий темп — і отримайте цільові темпи для відновлювальних, легких, темпових та інтервальних (VO₂ max) тренувань у хв/км і хв/милю.

Визначте цільовий темп для кожного тренування

Поля введення
Недавнє змагання
h
хв
s
Якщо увімкнено, результат оновлюватиметься автоматично після зміни будь-якого значення.

Формула тренувальних темпів бігу

Формула
\[ t_2 = t_1 \left( \frac{d_2}{d_1} \right)^{1.06} \qquad D_{60} = d_1 \left( \frac{3600}{t_1} \right)^{1/1.06} \qquad p_T = \frac{3600}{D_{60}} \ \text{с/км} \\ \text{Відновлення} = 1.22\text{–}1.32\,p_T \quad \text{Легкий} = 1.10\text{–}1.22\,p_T \quad \text{Темповий} = 0.98\text{–}1.02\,p_T \quad \text{Інтервали} = 0.91\text{–}0.95\,p_T \]

Позначення:

  • \(t_1\) — ваш час на дистанції вибраного забігу (секунди)
  • \(d_1\) — дистанція цього забігу (км)
  • \(t_2\) — прогнозований час на новій дистанції \(d_2\) (формула витривалості Рігеля)
  • \(D_{60}\) — дистанція, яку ви здатні пробігти в змагальному темпі рівно за 60 хвилин (км)
  • \(p_T\) — ваш пороговий темп: секунди на кілометр, які ви здатні утримувати близько години

Перші два рівняння — це формула витривалості Рігеля: вона перетворює результат змагань на темп, який ви здатні утримувати протягом повної години, тобто на ваш пороговий темп. Чотири наступні рівняння виражають кожен тренувальний темп у відсотках від цього порогового темпу (у секундах на кілометр), тож більший множник означає повільніший темп.

Тренувальні темпи бігу — приклад розрахунку

Приклад: бігунка фінішує на 10-кілометровій дистанції з результатом 50:00 і хоче дізнатися свої тренувальні темпи.

\[ D_{60} = 10 \times \left( \frac{3600}{3000} \right)^{1/1.06} \approx 11.88 \ \text{км} \]

\[ p_T = \frac{3600}{11.88} \approx 303 \ \text{с/км} = 5\text{:}03/\text{км} \ (8\text{:}08/\text{миля}) \]

Застосувавши множники зон, отримуємо: легкий біг \(5\text{:}33\text{–}6\text{:}10\)/км, відновлювальний \(6\text{:}10\text{–}6\text{:}40\)/км, темповий \(4\text{:}57\text{–}5\text{:}09\)/км, інтервали \(4\text{:}36\text{–}4\text{:}48\)/км.

Результат: пороговий темп 5:03/км (8:08 за милю), легкі пробіжки 5:33–6:10/км, відновлювальний біг 6:10–6:40/км, темпові пробіжки 4:57–5:09/км та інтервали на рівні VO₂ max 4:36–4:48/км.

Як користуватися калькулятором

  1. У полі «На чому базувати темпи» оберіть «Результат нещодавнього забігу» (найточніший варіант для дистанцій від 1 милі до марафону) або «Мій поточний пороговий темп», якщо ви його вже знаєте.
  2. Якщо ви обрали результат забігу: виберіть дистанцію забігу, а потім заповніть поля «Час фінішу — години», «— хвилини» та «— секунди». Для коротких дистанцій залиште години рівними 0.
  3. Якщо ви обрали пороговий темп: введіть хвилини та секунди темпу й оберіть одиницю вимірювання (хв/км або хв/милю). Для підготовленого бігуна це приблизно змагальний темп на 10 км.
  4. Зчитайте свої темпи в блоці «Ваші тренувальні темпи»: пороговий, відновлювальний, легкий, темповий та інтервальний (VO₂ max) темпи — кожен у хв/км і хв/милю, а також пояснення, як саме отримано ці значення.
  5. Перераховуйте значення після кожного забігу або стрибка у формі: темпи змінюються швидше, ніж здається більшості бігунів.

Що таке тренувальні темпи бігу?

Тренувальні темпи — це цільові швидкості для різних типів тренувань. Бігати все на одній «середній» швидкості — найпоширеніша помилка в аматорському тренуванні: такий біг надто важкий для ефективного розвитку аеробної бази і надто легкий для стимулювання VO₂ max. Тому тренери поділяють тренувальний процес на зони, кожна з яких має своє фізіологічне призначення й прив’язана до вашого порогового темпу — швидкості, яку ви здатні утримувати близько години на межі можливостей.

Основну частину тижневого обсягу слід пробігати в легкому темпі, у якому ви можете вільно підтримувати розмову. Ця інтенсивність розвиває «аеробний двигун» — капіляри, мітохондрії, жировий обмін — і при цьому добре переноситься організмом. Відновлювальний темп ще повільніший: у ньому виконують легкі пробіжки наступного дня після важких тренувань. Темпові пробіжки — це безперервні 20–60-хвилинні відрізки на рівні порогу або близько нього, які підвищують темп, який ви здатні утримувати, а інтервальні тренування використовують повторення по 3–5 хвилин у темпі VO₂ max, щоб збільшити максимальне споживання кисню.

Зона % від порогового Типове застосування
Відновлювальний 122–132% Дуже легкі пробіжки наступного дня після важких тренувань
Легкий 110–122% Більшість тижневого обсягу, темп вільної розмови
Темповий / пороговий 98–102% 20–60 хв безперервно в зусиллі годинного забігу
Інтервали (VO₂ max) 91–95% Повторення по 3–5 хв з приблизно такими самими легкими паузами

Пам’ятайте: відсотки застосовуються до часу на кілометр, тож більший відсоток означає повільніший темп. Межі зон відповідають співвідношенням, які Джек Деніелс використовує між своїми тренувальними інтенсивностями E, T та I і пороговим темпом. Якщо ви також відстежуєте свій крок, поєднуйте ці темпи з нашим калькулятором каденсу бігу; на гористих трасах перевіряйте темп, скоригований за рельєфом, щоб порівнювати зусилля на підйомах і спусках.

Припущення, обмеження та практичні поради

Перерахунок результату забігу в пороговий темп виконується за формулою Рігеля з класичним показником степеня 1,06. Вона припускає рівномірний розподіл сил, схожий рельєф і схожі погодні умови між забігами та найточніше описує середнього аматора. Дуже досвідчені марафонці й повні новачки можуть стабільно показувати результат трохи вищий або нижчий за прогноз, тому до порогового темпу, розрахованого з марафону, ставтеся з певним скепсисом — найстабільнішу опору дає результат на 10 км або півмарафоні.

Усі темпи передбачають рівну трасу, помірну температуру та здорового бігуна, який тренується регулярно. Сповільнюйтеся приблизно на 2–5% на кожні 5 \(\degree\)C понад 20 \(\degree\)C і будьте готові бігти повільніше на ґрунтових стежках, при зустрічному вітрі, у високогір’ї та при втомі. Якщо дихання каже «темпово», а годинник — «легко», довіряйте диханню: суб’єктивне зусилля завжди важливіше за секундомір.

Нарешті, користуйтеся діапазонами, а не крайніми точками: у межах кожної зони біжіть за повільнішою межею у втомлені дні та за швидшою — коли свіжі. Якщо хочете додатково перевірити свою форму, наш калькулятор VO₂ max за забігом на 1,5 милі оцінює максимальне споживання кисню за контрольним забігом, а плавці та велосипедисти знайдуть свої аналоги в калькуляторах темпу плавання та зон потужності у велосипедному спорті.

Часті запитання

Як обчислити пороговий темп вручну, без калькулятора?

Візьміть результат нещодавнього забігу та застосуйте формулу Рігеля: \( t_2 = t_1 (d_2/d_1)^{1.06} \), де \(t_1\) — ваш час фінішу в секундах, а \(d_1\) — дистанція забігу. Спочатку знайдіть дистанцію, яку ви здатні подолати за 3600 секунд, а потім поділіть 3600 на цю дистанцію — отримаєте секунди на кілометр. Для результату 50:00 на 10 км це дає приблизно 303 с/км, тобто 5:03 на кілометр — ваш темп годинного забігу.

Чи можна використати результат 5 км або півмарафону, чи обов’язково мати 10 км?

Підійде будь-яка дистанція від 1 милі до марафону, але найстабільнішу опору дають забіги тривалістю 15–90 хвилин. Результат на 5 км, 10 км або півмарафоні перетворюється на пороговий темп з найменшою похибкою. Дуже короткі забіги (1 миля) сильно залежать від швидкісних якостей, а на марафоні позначаються помилки з харчуванням і розподілом сил, тож обидва варіанти можуть спотворити прогноз — за можливості звірте результат із другим забігом.

Чому мій легкий темп набагато повільніший, ніж я очікував?

Легкий темп становить 110–122% від порогового часу на кілометр, тож для бігуна з пороговим темпом 5:00/км це приблизно 5:30–6:06/км — помітно повільніше, ніж бігає більшість людей за відчуттям. І це свідомий задум: легка зона будує аеробну базу, зберігаючи сили для важких днів. Занадто швидкі легкі пробіжки — найпоширеніша тренувальна помилка, тож у разі сумніву сповільнюйтеся.

Як перевести хв/км у хв/милю і навпаки?

Одна миля дорівнює 1,609344 км, тому темп у хв/км помножте на 1,609, щоб отримати хв/милю, а темп у хв/милю поділіть на 1,609, щоб отримати хв/км. Наприклад, 5:00/км — це 5 × 60 × 1,609 ≈ 483 секунди, тобто 8:03 за милю. Пам’ятайте, що множник застосовується до загальної кількості секунд, а не лише до хвилин — це типова помилка під час перерахунку.

Який пороговий темп можна вважати «добрим» для аматора?

Єдиного «доброго» числа не існує — все залежить від віку, статі та тренувального досвіду. Як орієнтири: пороговий темп близько 6:00/км (9:39 за милю) характерний для підготовленого аматора, близько 5:00/км (8:03) — для сильного клубного бігуна, а близько 4:00/км (6:26) — для сильного спортсмена регіонального рівня. Слушне порівняння — це ваш власний пороговий темп у динаміці, а не чужий результат.

Бігти за темпом чи за пульсом і відчуттями?

Використовуйте темп як орієнтир, але коли темп і зусилля розходяться, надавайте перевагу зусиллю. Спека, пагорби, вітер, втома й значна висота можуть зробити заданий темп значно важчим, ніж передбачає зона: у спекотний день легкий темп, можливо, доведеться сповільнити на 10–20 секунд на кілометр. Якщо дихання каже «темпово», а годинник — «легко», довіряйте диханню й коригуйте темп.

Як часто варто перераховувати тренувальні темпи?

Перераховуйте їх після кожного забігу, великого тренувального блоку або відчутної зміни форми — зазвичай раз на 6–10 тижнів у період підготовки. Темпи, розраховані зі старого забігу, швидко застарівають: якщо легкі пробіжки постійно відчуваються як відновлювальні, ваша форма, найімовірніше, зросла і час оновити значення. Не змінюйте темпи після одного невдалого чи винятково вдалого тренування — шукайте стабільну тенденцію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *