Перейти до вмісту
Обране

Калькулятор тиску Лапласа

Оновлено:

Обчисліть тиск Лапласа (надлишковий тиск) усередині краплі, мильної бульбашки чи циліндричної поверхні рідини. Введіть поверхневий натяг і радіус кривизни, щоб отримати різницю тисків у Па, кПа, psi, мм рт. ст. та інших одиницях.

Визначте надлишковий тиск усередині краплі або бульбашки

Поля введення
γ
Вода ≈ 72 mN/m, ртуть ≈ 486 mN/m, мильна вода ≈ 25–35 mN/m за кімнатної температури.
r
Радіус кривої поверхні. Для несферичної поверхні використовуйте середній радіус кривизни.
Якщо увімкнено, результат оновлюватиметься автоматично після зміни будь-якого значення.

Формула тиску Лапласа

Формула
\[ \Delta P = \frac{2\gamma}{r} \quad (\text{сферична крапля або бульбашка, одна поверхня}) \qquad \Delta P = \frac{4\gamma}{r} \quad (\text{мильна бульбашка, дві поверхні}) \qquad \Delta P = \frac{\gamma}{r} \quad (\text{циліндрична поверхня}) \]

Де:

  • \(\Delta P\) — різниця тисків на вигнутій межі поділу, у паскалях (Па); тиск усередині мінус тиск зовні
  • \(\gamma\) — поверхневий натяг рідини, у Н/м
  • \(r\) — радіус кривизни межі поділу, у м

Це різні форми рівняння Янга–Лапласа. Вигнута межа поділу з поверхневим натягом поводиться як розтягнута мембрана: чим сильніша кривизна (менший \(r\)) і чим більший поверхневий натяг, тим вищий надлишковий тиск потрібен із увігнутого боку, щоб поверхня перебувала в механічній рівновазі. Множник (2, 4 чи 1) залежить від форми поверхні та від того, скільки меж «рідина–газ» є в системі.

Тиск Лапласа — приклад розрахунку

Приклад: сферична крапля води в повітрі радіусом 1 мм. Поверхневий натяг води за кімнатної температури становить близько 72 мН/м (0,072 Н/м), а крапля має одну вигнуту поверхню, тож множник дорівнює 2.

\[ \Delta P = \frac{2\gamma}{r} = \frac{2 \times 0.072\ \text{Н/м}}{0.001\ \text{м}} = 144\ \text{Па} \]

Результат: тиск усередині краплі приблизно на 144 Па (0,144 кПа ≈ 1,44 мбар) вищий за тиск навколишнього повітря.

Як користуватися калькулятором

  1. Виберіть Тип межі поділу: сферична крапля чи газова бульбашка в рідині (одна поверхня, множник 2), мильна бульбашка (дві поверхні, множник 4) або циліндрична поверхня, як-от струмінь рідини чи меніск (множник 1).
  2. Введіть Поверхневий натяг (γ) рідини та виберіть одиницю вимірювання — Н/м, мН/м, дин/см або lbf/ft. Для води це приблизно 72 мН/м; інші типові значення наведено в підказці до поля.
  3. Введіть Радіус кривизни (r) і виберіть одиницю — мм, мкм, см, м або дюйми.
  4. Отримайте Різницю тисків на межі поділу: результат подано в Па з перерахунком у кПа, мбар, атм, psi та мм рт. ст., а також із докладним поясненням розрахунку й тлумаченням.

Що таке тиск Лапласа?

Тиск Лапласа (його також називають капілярним тиском або надлишковим тиском) — це стрибок тиску, який існує на будь-якій вигнутій межі «рідина–газ» або «рідина–рідина». Це прямий наслідок поверхневого натягу: молекули на поверхні притягуються всередину, тому вигнута поверхня поводиться як розтягнута еластична плівка, що стискає рідину з увігнутого боку. Тому тиск із внутрішнього боку кривизни завжди вищий — усередині краплі, усередині газової бульбашки чи всередині мильної бульбашки.

Цей ефект випливає з рівняння Янга–Лапласа, \(\Delta P = \gamma (1/R_1 + 1/R_2)\), де \(R_1\) і \(R_2\) — два головні радіуси кривизни. Для сфери обидва радіуси дорівнюють \(r\), звідки \(\Delta P = 2\gamma/r\). Для циліндра один радіус нескінченний, тож лишається \(\Delta P = \gamma/r\). Мильна бульбашка — особливий випадок: це тонка рідка плівка з внутрішньою й зовнішньою поверхнями, кожна з яких дає внесок \(2\gamma/r\), тому разом виходить \(4\gamma/r\).

Найважливіша властивість результату — обернена пропорційність до радіуса. Крапля води розміром 1 мм несе надлишковий тиск лише ~144 Па, але зменшіть ту саму краплю до 1 мкм — і надлишковий тиск зросте до ~144 000 Па, тобто приблизно до 1,4 атмосфери. Ця залежність від розміру пояснює, чому дрібні краплі випаровуються швидше за великі (їхній внутрішній тиск пари вищий), чому дрібні бульбашки легше розчиняються в шампанському, чому легеням потрібен сурфактант, щоб стабілізувати дрібні альвеоли, і чому в міліметровому масштабі й менше капілярні сили переважають силу тяжіння. Якщо ви аналізуєте рух таких дрібних крапель у повітрі, може стати в пригоді калькулятор сили опору; швидкість тепловіддачі під час їхнього випаровування можна оцінити за допомогою калькулятора конвективного теплообміну.

Припущення й обмеження

  • Статична ідеальна форма. Формули передбачають абсолютно сферичну або циліндричну межу поділу в механічній рівновазі. Осцилюючі краплі, видовжені краплі й краплі, що швидко деформуються, відхиляються від цієї моделі.
  • Однорідний поверхневий натяг. ПАР (поверхнево-активні речовини) чи градієнти температури змушують \(\gamma\) змінюватися вздовж поверхні, що спричиняє течії Марангоні, які проста формула не враховує.
  • Мале число Бонда. Сила тяжіння сплющує великі краплі; сферична модель точна лише тоді, коли крапля мала порівняно з капілярною довжиною (~2,7 мм для води). Великі калюжі та краплі дощу потребують поправок на форму.
  • Знехтована товщина плівки. Формула для мильної бульбашки передбачає, що плівка значно тонша за радіус бульбашки, тож обидві поверхні мають фактично однаковий радіус.
  • Постійні значення. Поверхневий натяг знижується з температурою (у води він падає з 72 мН/м за 25 °C до приблизно 59 мН/м за 100 °C), тож для точних результатів використовуйте значення за вашої робочої температури.

Типові значення поверхневого натягу

Рідина (прибл. 20–25 °C) γ (мН/м)
Вода 72
Мильна вода 25–35
Етанол 22
Ртуть 486
Бензол 29
Гліцерин 63

Щоб змоделювати тиск усередині газової бульбашки, оточеної рідиною, скористайтеся варіантом «крапля» (одна вигнута поверхня). Для бульбашок пари, що утворюються під час кипіння або кавітації, саме співвідношення \(2\gamma/r\) визначає тиск — а отже, й температуру — за якої бульбашка може зростати; постачання тепла до навколишньої рідини можна перевірити за допомогою калькулятора закону охолодження Ньютона.

Часті запитання

Як обчислити тиск Лапласа вручну?

Спочатку переведіть поверхневий натяг у Н/м, а радіус — у метри. Далі застосуйте формулу: для краплі або газової бульбашки в рідині помножте \( 2\gamma \) і поділіть на \( r \); для мильної бульбашки використайте \( 4\gamma/r \); для циліндричної поверхні — \( \gamma/r \). Приклад: крапля води радіусом 0,5 мм (\( \gamma = 0.072 \) Н/м, \( r = 0.0005 \) м) дає \( \Delta P = 2 \times 0.072 / 0.0005 = 288 \) Па. Завжди перевіряйте, що використано саме радіус, а не діаметр.

Чому в мильної бульбашки того самого розміру тиск удвічі вищий, ніж у краплі?

Мильна бульбашка — це тонка плівка з двома межами «рідина–повітря»: внутрішньою та зовнішньою поверхнями. Кожна вигнута поверхня дає внесок \( 2\gamma/r \), а оскільки плівка дуже тонка, обидва радіуси фактично однакові, тож внески складаються у \( 4\gamma/r \). Крапля або газова бульбашка в рідині має лише одну межу поділу, звідси \( 2\gamma/r \). Саме тому надути маленьку мильну бульбашку помітно важче, ніж велику.

Чи може тиск Лапласа бути від’ємним?

Так. Формули дають величину стрибка тиску; з увігнутого боку межі поділу тиск завжди вищий. У капілярній трубці меніск води увігнутий догори, тож тиск одразу під ним нижчий за атмосферний — саме цей від’ємний тиск Лапласа й підіймає воду трубкою вгору. Аналогічно рідина в мильній плівці між двома пластинами або всередині змочуваного клина може перебувати під тиском, нижчим за зовнішній.

Який радіус використовувати для поверхні, що не є ідеальною сферою чи циліндром?

Застосуйте підхід на основі середньої кривизни з повного рівняння Янга–Лапласа: \( \Delta P = \gamma (1/R_1 + 1/R_2) \), де \( R_1 \) і \( R_2 \) — головні радіуси кривизни в потрібній точці. Для поверхні, що має форму сідла, один із радіусів від’ємний. Для крапель, які помірно відрізняються від кулі, добру першу оцінку дає еквівалентний радіус (радіус кулі того самого об’єму).

Які помилки найчастіше трапляються під час розрахунку тиску Лапласа?

Найпоширеніші помилки: використання діаметра замість радіуса; плутанина в одиницях — пам’ятайте, що 1 дин/см = 1 мН/м = 0,001 Н/м, тобто ртуть із 486 дин/см має \(\gamma\) = 0,486 Н/м; застосування формули для краплі (множник 2) до мильної бульбашки, якій потрібен множник 4; використання значення поверхневого натягу, виміряного за іншої температури; і забування про те, що сила тяжіння деформує краплі, більші за капілярну довжину (~2,7 мм для води), через що сферична формула втрачає точність.

Як температура впливає на тиск Лапласа?

Поверхневий натяг знижується майже лінійно зі зростанням температури й стає нульовим у критичній точці. У води він падає з приблизно 72 мН/м за 25 °C до близько 59 мН/м за 100 °C — це падіння на 18 %, яке безпосередньо означає на 18 % менший тиск Лапласа для тієї самої краплі. Для точних розрахунків завжди шукайте значення \( \gamma \) за вашої робочої температури, а не беріть типове кімнатне.

Які реалістичні значення тиску Лапласа і де він має значення?

Крапля води розміром 1 мм несе лише ~144 Па (≈ 1 мм рт. ст.), але за розміру 10 мкм надлишковий тиск сягає ~14 кПа, а за 100 нм — приблизно 1,4 МПа. Ця залежність від розміру важлива в альвеолах легень (сурфактант знижує \( \gamma \), щоб вони не спадалися), в емульсіях і аерозолях (дрібні краплі протидіють злиттю й швидше розчиняються), у кавітації та кипінні, а також у мікрофлюїдиці, де капілярні тиски регулярно перевищують тиски, створювані силою тяжіння.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *