Перейти до вмісту
Обране

Калькулятор модуля 3D-вектора

Оновлено:

Миттєво знаходьте довжину (модуль) будь-якого тривимірного вектора. Введіть компоненти x, y та z — і калькулятор поверне евклідову довжину за тривимірною теоремою Піфагора.

Калькулятор модуля 3D-вектора калькулятор

Поля введення
Якщо увімкнено, результат оновлюватиметься автоматично після зміни будь-якого значення.

Формула модуля 3D-вектора

Формула
\[ \| \vec{v} \| = \sqrt{x^2 + y^2 + z^2} \]

Де:

  • \(x\) — компонента вектора вздовж осі x
  • \(y\) — компонента вектора вздовж осі y
  • \(z\) — компонента вектора вздовж осі z
  • \(\| \vec{v} \|\) — модуль (довжина) вектора \(\vec{v} = (x, y, z)\)

Формула дає евклідову довжину вектора у тривимірному просторі: кожну компоненту підносять до квадрата, квадрати додають і з суми беруть квадратний корінь. Це пряме узагальнення теореми Піфагора на три виміри.

Модуль 3D-вектора — приклад обчислення

Приклад: вектор має компоненти \(x = 3\), \(y = 4\) та \(z = 5\). Знайдімо його модуль.

\[ \| \vec{v} \| = \sqrt{3^2 + 4^2 + 5^2} = \sqrt{9 + 16 + 25} = \sqrt{50} \approx 7.071 \]

Результат: модуль вектора приблизно дорівнює 7,071.

Як користуватися калькулятором модуля 3D-вектора

  1. Введіть компоненту x свого вектора в поле Вектор X.
  2. Введіть компоненту y в поле Вектор Y.
  3. Введіть компоненту z в поле Вектор Z.
  4. Модуль обчислюється автоматично й відображається під полями введення, округлений до трьох десяткових знаків.

Усі три поля допускають від’ємні значення та десяткові дроби, тому вектори, спрямовані в будь-який бік тривимірного простору, обробляються коректно.

Що таке модуль 3D-вектора?

Вектор у тривимірному просторі має і напрямок, і довжину. Довжина — яку називають модулем, нормою або евклідовою нормою — показує, «скільки» вектора є, незалежно від того, куди він спрямований. Її позначають \(\| \vec{v} \|\) або іноді просто \(| \vec{v} |\).

Геометрично модуль — це відстань по прямій лінії від початку координат \((0, 0, 0)\) до точки \((x, y, z)\), у якій вектор завершується. Саме тому формула — це теорема Піфагора, застосована двічі: спочатку для осей \(x\) і \(y\), а потім розширена на вісь \(z\). Результат завжди дорівнює нулю або є додатним числом — він ніколи не буває від’ємним, бо довжина не має напрямку.

Модуль важливий у багатьох практичних ситуаціях. У фізиці, якщо \(\vec{v}\) — вектор швидкості, його модуль є швидкістю руху; якщо це вектор сили, його модуль — величина сили в ньютонах. У 3D-графіці та розробці ігор модуль вектора переміщення дає відстань між двома точками, і це перший крок у нормалізації вектора (діленні кожної компоненти на модуль, щоб отримати одиничний вектор довжини 1).

Тлумачити результат просто: більший модуль означає довший або сильніший вектор. Модуль, що точно дорівнює 0, означає, що це нульовий вектор \((0, 0, 0)\), який взагалі не має напрямку.

Припущення, обмеження та поради

  • Калькулятор припускає стандартний евклідів простір з ортонормованою системою координат \(x, y, z\). У косокутних або недекартових координатах формулу потрібно було б скоригувати.
  • Модуль завжди невід'ємний. Якщо потрібна інформація про напрямок, її містять самі компоненти — сам модуль не каже, куди спрямований вектор.
  • Результат округлюється до трьох десяткових знаків, чого достатньо для більшості домашніх завдань та інженерних розрахунків; враховуйте це в обчисленнях, що потребують вищої точності.
  • Якщо потрібен одиничний вектор (довжини 1) того ж напрямку, розділіть кожну компоненту на модуль: \((x, y, z) / \| \vec{v} \|\).
  • Для векторів, що лежать лише в площині, задайте \(z = 0\) або скористайтеся окремим калькулятором модуля 2D-вектора.

Серед пов’язаних інструментів, які спираються на операції з векторами, — калькулятор скалярного добутку 3D-векторів, який використовує модулі для обчислення скалярних добутків і кутів, та калькулятор відстані перспективної проєкції для роботи з відстанями у тривимірних сценах.

Часті запитання

Яких типових помилок слід уникати під час обчислення модуля вручну?

Найпоширеніша помилка — забути піднести до квадрата від’ємну компоненту: пам'ятайте, що \((-4)^2 = 16\), а не \(-16\). Інша помилка — додавання компонент до піднесення до квадрата, що дає зовсім неправильний результат. Також квадратний корінь беруть із загальної суми, а не з кожного квадрата окремо. Нарешті, перевірте, чи введено всі три компоненти: пропущене значення z непомітно дає двовимірний результат замість тривимірного.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *